Філологи-мовознавці. Клуб ботанів

debugger

Moderator
Команда форуму
Реєстрація
27.02.09
Місто
Киев
Наразі 100% акцій АТ «Сенс Банк» належить державі.
НАРА́ЗІ, присл., діал. Поки що, зараз.
 

protoss

Ен таро Адун!
Реєстрація
07.04.10
Місто
Іршава / Ужгород
Телефон
Samsung S21FE (050/067)
Вже й сюди добрались. У Закарпатській області хочуть перейменувати:
село Пещера Тячівського району на село Печера;
село Кибляри Ужгородського району на село Киблярі;
село Чертеж Ужгородського району на село Чертіж;
 
Реєстрація
18.09.12
Місто
Kyiv

Великдень, Пасха чи Паска?​

Скажемо зразу: всі три слова часом уживаються на позначення одного свята — Христового Воскресіння. Так, і останнє.

Великдень — прозоре слово, що означає просто "великий день". Свято Воскресіння ним називають дуже давно: словосполучення "Великъ дьнь" із цим значенням є вже у старослов’янських джерелах. Його аналоги трапляються й в інших слов’янських мовах. У поляків, скажімо, це свято зветься Wielkanoc (Велика ніч), у чехів — Velikonoce (Великі ночі), у болгар — так, як і у нас, Великдень.


Пасха — ще одне слово на позначення цього свята. Походить воно з івриту, де має форму Песах і позначає суто єврейське свято, що не збігається з українським Великоднем і має власну історію (не пов’язану з Христовим воскресінням). Але називати Воскресіння Пасхою почали здавна, й не лише у нас: так (із відповідними фонетичними варіаціями) називають це свято данці, валлійці, іспанці, французи і ще багато хто. В українській мові слово "Пасха" цілком літературне, воно є в словниках, і його можна вживати паралельно зі словом "Великдень".

Ну а Паска — це не лише великодня випічка (про яку йтиметься нижче), а ще й назва Великодня в певних говірках (скажімо, на Поліссі, але не лише там). Припускаю, що виникла ця накладка через незвичність звукосполучення "сх", яке в потоці мовлення міняється на далеко частіше у нас "ск". До речі, ця зміна сталася й в деяких інших мовах (порівняйте данське Påske чи іспанське Pascua).

Назва ця не літературна, тобто в офіційно-ділових текстах ви її не побачите, — але деінде вона, звісно, має право на вживання.

(Принагідно нагадаю, що виправляти мову так, щоб вона завжди відповідала літературній нормі, доречно лише в тих ситуаціях, де ця відповідність обов’язкова. У інших ситуаціях ті, кого ви виправляєте, мають повне право зробити вам зауваження чи й узагалі обуритися.)

Зі святом розібралися — перейдімо до їжі.

Паска, кулич, сирна паска, творожна паска​

Скільки країн — стільки й кулінарних звичаїв. Українці традиційно печуть паски, росіяни — куличі, італійці — панетоне, а чехи — мазанці. Але лише слово "кулич" стало в останні 10 років викликати серед нас запеклі баталії — бо почало набирати популярності, частіше вживатися, привертати увагу й асоціюватися з усім антиукраїнським. Походить воно від грецького слова κουλλίκι, яке й означає "круглий хліб".

Словом "пасха" в російській мові, до речі, називають, окрім свята, ще й конкретно сирну паску, тобто там є своє чітке розрізнення.

До речі, про сир. Слова "творог" у наших словниках нема, і всі різновиди сиру ми в літературній мові називаємо одним словом із різними уточненнями. Це не добре, не погано й не зовсім уже незвично (у поляків так само). Хочете казати "творог" (нормальне старослов’янське слово, походить від "творити") — кажіть, але за межами літературної мови. Там іще багато місця, тісно не буде.

Що робити зі словом "кулич" в українській мові? Літературна українська його не знає, бо в словниках його нема (і це трохи дивно, бо інші чужомовні слова там є). У розмовній воно подекуди вже надійно отаборилось, але слово "паска" в нас однаково вживаніше й популярніше. Порада редакції — просто спостерігати за його поточною історією. Домінантним воно точно не стане, не переживайте.
 
Зверху